PRO BONO ІСТОРІЇ

«Віддавати — це кайф»: про культуру pro bono у «ПеремогаSpace»


Про те, як бізнес може підтримувати громадський сектор, ми поспілкувалися з Ларисою Немеш, виконавчою директоркою «ПеремогаSpace».
«ПеремогаSpace» — це відкритий простір для роботи, зустрічей та цікавих подій у центрі Києва. Одна з особливостей — громадські організації можуть отримати приміщення безкоштовно.

Ми зустрілися з Ларисою у першому просторі — біля площі Перемоги. Він займає четвертий і п'ятий поверх будівлі, поєднує коворкінг, івент-зону та офіси із переговорними кімнатами. Минулого року з'явився також «ПеремогаOffices» (вул. Коновальця, 36Д), там акцент робиться на офіси закритого типу (які можна орендувати довгостроково).
Ларо, розкажіть, як виникла ідея простору?

Історія почалася у квітні два роки тому. Тоді я тільки закінчила свій попередній проект, коли мені зателефонувала Світлана Коломієць, співзасновниця простору, і запропонувала відкрити коворкінг. Того дня ми вперше зайшли у приміщення колишнього банку. Тут взагалі нічого не було, тільки шість пустих поверхів. Подивилися, і пішли обговорювати деталі. І от досі ми викорінюємо, дух банку як можемо: постелили кольоровий ковролін, розмалювали стелю... і відкрили коворкінг!

Дехто думає, що ПеремогаSpace називається так через сусідство із площею Перемоги. Але цей факт став скоріше трігером, який підвів нас до основної думки. На той момент мені здавалося, що серед коворкінгів не вистачало якоїсь об'єднавчої ідеї. Так ми прийшли до того, що нам часто бракує історій успіхів, особливо історій успіхів українців, якими можна надихатися на свої власні перемоги. Тому у наших локаціях закладено історії успіху українців минулого і сьогодення.
Нам часто бракує історій успіхів, особливо історій успіхів українців, якими можна надихатися на свої власні перемоги.
Ще ми задумували створити музей (Museum — також назва меншої зали у першій локації), і там зібрати hardware-розробки українців: наприклад, PetCube, Ajax та інші речі, які створювали українці або до створення яких вони причетні. Хочемо створити його у такому форматі, щоб можна було не тільки почитати-дізнатися, а ще й помацати руками. Ми постійно поповнюємо експонати для цього.
У просторі дуже відчувається космічна тематика. Чи якось пов'язували це із темою перемог?

Коли ми шукали інформацію про українців та їхні перемоги, то виявилося, що багато досягнень українців саме в сфері точних наук. З приводу космічності, це перший такий зворотній зв'язок, але добре, що такі асоціації виникають. Адже чим ширше думаєш, тим більше в тебе з'являється можливостей. І космос — хороший для цього орієнтир.
Зараз у вас є простір тут і на Коновальця…

Так, нині діють дві локації, але темпи розвитку дозволяють думати і про третю. Хочемо знайти такий саме вдалий варіант з точки зору простору, іде та концепції, що найкраще буде відповідати задумці і підходити для концепції сім'ї коворкінгів «Перемога».
Чи є якісь думки з приводу території нової локації? Можливо, це буде вже не Правий, а Лівий берег?

Лівий берег — дуже цікава територія, тому що всі на нього дивляться, але всі його бояться. Ми теж на цій стадії. Знаєте, є таке відчуття, що в Києві люди приїжджають працювати на Правий берег і спати — на Лівий. Знаю, що цим питанням переймаються практично всі, хто є на ринку. Але ситуація, що ми можемо змінити цей стереотип, тим нам і подобається. Історія покаже, хто найсміливіший. Хочеться вірити, що це будемо ми.
«ПеремогаSpace» позиціонує себе як коворкінг і як простір для проведення заходів. На що більший попит?

Мені об'єктивно здається, що запитів десь порівну. Просто це різні аудиторії, моделі і способи комунікації з ними. Івент-майданчик дозволяє об'єднати велику кількість різних ініціатив, секторів, але це гості, які приходять до нас на короткий термін. Коворкінг — це більше про довготривалі стосунки. Хочеться вірити, що до нас приходять не тільки через те, що в Києві не вистачає пропозицій, а й через те, що їм подобається. У наступному просторі теж хочемо закласти комбіновану модель: щоб це був і коворкінг, і офіси закритого формату, і зали для оренди.
Ви згадували, що звертаються різні аудиторії. Хто саме?

За два роки нам пощастило приймати представників практично з усіх секторів. Це і бізнес-середовище, і міжнародні організації, як ООН, Unicef, і представники громадського сектору, і самостійні спікери, які розвивають певні напрямки. Вважаю, що така різноманітність формує відкритість простору, можливість поєднувати різні концепції, думки, формати.

Чи можете ви надати приміщення громадському сектору безкоштовно? Які умови для цього?

У нас така взаємодія із громадським сектором, що ми досить часто надаємо приміщення pro bono. Для себе встановили перелік критеріїв щодо цього. Важливо, який обсяг таких подій ми можемо дозволити за тиждень. Наприклад, за один тиждень у нас може відбуватися чотири події безкоштовно.
Тобто майже через день. Або кілька на один день.

Так. Ми для себе вирішили давати можливість максимально великій кількості організацій проводити свої події. Тобто якщо обрати, чи підтримувати одну ініціативу постійно, чи дати можливість чотирьом, то оберемо друге, щоб дати всім потроху, наскільки вистачає наших можливостей.

Намагаємося комбінувати такі події із комерційними. Я вірю, що бізнес може не тільки комфортно співіснувати, а й процвітати, якщо поєднувати його ведення із підтримкою та розвитком важливих суспільних проектів. Одна з проблем українців у тому, що ми важко приймаємо і віддаємо. Мало людей розуміють кайф віддавати. Але віддаючи, отримуєш неймовірну енергію, і це те, що варто відчути на власному досвіді.
Які критерії для отримання приміщення у «ПеремогаSpace» безкоштовно?

По-перше, це різноплановість подій. По-друге, представники із різних секторів, і по-третє, щоб проект чи ініціатива мали суспільну вагу. Я розумію, що не можна співставити студентську ініціативу та організацію із професійним менеджментом, але важливіше не порівнювати крутість, а сприяти реалізації. Ті, хто займаються громадською діяльністю на волонтерських засадах у студентські чи пост-студентські часи, потім стають професійними управлінцями і драйверами громадського чи бізнес-сектору. Я маю п'ятирічний досвід волонтерства за плечима і розумію, наскільки це важливий етап для становлення особистості та світогляду.
Мало людей розуміють кайф віддавати. Але віддаючи, отримуєш неймовірну енергію, і це те, що варто відчути на власному досвіді.
Які шанси у студентів-активістів, які не належать до жодної організації і просто хочуть щось провести?

Технічного критерію (скільки вам років, чим ви займаєтеся, як довго ви на ринку) ми ніколи не висуваємо. Іноді ті організації, які існують багато років, мають достатньо фінансування і приходять до нас вже як клієнти.

Дуже рідко буває, щоб кілька ініціативних студентів прийшли і попросили щось провести. Якщо так станеться, то це навіть круто!
У вас немає обов'язкового пункту про піар, якщо ви надаєте приміщення безкоштовно (наприклад, написати відгук на сторінці простору чи розказати на своїй сторінці у фейсбуці). Чому?

Мені здається, що так купуються нещирі емоції за щось. Не хочеться, щоб для отримання залу безкоштовно умовою було ставити лайки і писати відгуки. Набагато краще, якщо зі ста людей хоча б один залишить відгук, тому що справді хоче. Це щось таке на кінчиках пальців... Та й сказати «добре, а ви про нас напишіть» мені не дозволяє внутрішній конфлікт.
Чи відрізняється ставлення персоналу до проведення безкоштовних заходів?

Коли ми налагоджували базові процеси і формували культуру «Перемоги», то вирішили для себе, що для нас не принципово, на яких умовах організовується захід. Важливо, що всі, хто до нас приходять — наші гості.
Які ще цінності транслює «Перемога»?

У бізнес-школі та ще одній організації, де я вчилася, казали, що дуже важливо прописувати цінності. Ми це робили, коли «поїзд вже їхав», тому вони сформувалися самі. Перше — це відкритість. Друге — бажання та вміння постійно вчитися. Щодо другого, ця здатність інколи притуплюється. Особливо коли здається, що ти вже бачив все і можеш передбачити будь-що. Але досвід показує, що вчитися є чому і мені, і всій команді. І третє — ми формуємо культуру для того, аби наші відвідувачі мали максимально сприятливу атмосферу для успіху. Ми допомагаємо їм робити їх справи успішними.
Кому ви можете відмовити у наданні приміщення?

Ми залишаємо за собою право відмовляти політичним силам, які не розділяють цінності «Перемоги». Крім цього, був випадок, коли проводився івент ЛГБТ-спільноти, і прийшли праворадикали. Вони люблять приходити і доводити щось, чого насправді ніхто не потребує. Ті цінності, які ми для себе визначили, не передбачають, що хтось може прийти і розказати, хто кого має любити, з ким має жити й у що має вірити. Отже, політичні партії і радикальні організації — це дві категорії, що ми для себе визначили.

Якби мене спитали про це на самому початку, я б не змогла відповісти. Але ці два роки дали свій досвід.
Ви згадували про те, що є чому вчитися. Це, напевно, на основі якихось форс-мажорів?

Форс-мажори — це ті речі, які стаються, якщо щось не прорахували і не передбачили. Я думаю, що ми вчимося щодня бути відкритими, незважаючи на те, як у нас ідуть внутрішні процеси. Коли до вас приходять гості додому, ви хочете створити для них такі умови, щоб вони йшли з позитивом та приємними спогадами. І нам хочеться, щоб наші гості так само відчували це і поверталися.

Дехто думає, що ми здаємо в оренду зал або місця для роботи. Але я вважаю, що ми «продаємо» атмосферу. Це те, що відчувається, як тільки ви переступаєте поріг. Як з вами привіталися, що сказали — усе це формує бажання залишитися.

У мене є метафора, пов'язана з нашою справою. Коли ви прийшли до якогось ресторану пообідати чи повечеряти наодинці, є офіціанти, які увесь час ненав'язливо з вами взаємодіють: вчасно пропонують напої, дають меню, рекомендації. І ви були наодинці, але наче хтось був поруч. Хочу, щоб ми були оцим рестораном із такими офіціантами.
Дехто думає, що ми здаємо в оренду зал або місця для роботи. Але я вважаю, що ми «продаємо» атмосферу.
Минулого року ви долучалися до Pro Bono Week, консультували організації. Як щодо цього року?

Для мене участь у Pro Bono Week — це можливість долучитися до тієї культури віддавати, про яку ми говорили. Подібні заходи допомагають формувати нову звичку та модель поведінки у суспільстві. Розвивати цю культуру — нелегка праця, але дуже цінна. Якщо ми зі своєї сторони і я особисто можу сприяти цьому, то зроблю це з великим задоволенням.
Ваша компанія також може надати pro bono підтримку громадському сектору