PRO BONO Історії
Хто робить українців екосвідомими
Які ініціативи допомагають вести екосвідомий спосіб життя — власний досвід Pro Bono Club Ukraine
Наша команда вже використовує деякі з принципів zero waste («нуль відходів») у своєму житті. До Дня захисту довкілля 20 квітня та Дня Землі 22 квітня ми вирішили поділитися тим, які організації допомагають нам це робити, і як можна допомогти їм.
Сортування сміття
Почати ми вирішили із сортування відходів. Багато з того, що ми викидаємо в смітник, може бути цінним ресурсом і піти на переробку, а не просто поповнити сміттєзвалища.
Ми з подругою сортуємо сміття з того часу, як почали орендувати житло разом і зрозуміли, що маємо спільні погляди на екосвідоме життя.

У нас вдома є сортувальні зони для паперу, поліетиленових пакетів та пластику. Сортування пластику — досить складна тема, буває складно зрозуміти, чи переробляється якась упаковка. Сподіваюся, що скоро ми зможемо сортувати все-все, як це роблять у Швеції.
Олена Шершун,
менеджерка із партнерств Pro Bono Club Ukraine
Для правильного сортування відходів треба знати маркування і зрозуміти, куди що можна здати, а що не переробляється взагалі. Щоб легше було розібратися, є додаток «Сортуй», який MacPaw розробили спільно з кількома екоініціативами.
У мене є кілька знайомих, які повністю сортують відходи. Я вирішила, що дійду до цього поступово. Почала з того, щоб відвезти на станцію прийому вторсировини непотрібний папір, картонні упаковки, пластикові та скляні пляшки, які назбирала за останній час. Перевірила за додатком «Сортуй», і найближче до мене — станція «Україна без сміття». Зручно, що вони працюють у вихідні, тож ми із сусідкою зібрали наші вторресурси і відвезли на станцію.

На місці були приємно вражені тим, скільки людей сортують привезене, багато хто прийшов з дітьми, є волонтери, які допоможуть і підкажуть, куди що покласти. Приємно вразила бабуся-волонтерка, яка радила всім, по яких контейнерах розкладати пляшки, кришки, пакування.

На станції не отримаєш гроші за свої відходи, але набагато цінніше усвідомлювати користь цієї справи. Точно буду сортувати й надалі.
Надія Гранкіна,
менеджерка із комунікацій Pro Bono Club Ukraine
В інших містах допоможуть сортувати відходи: ЯСортую (Харків), Екоклуб (Рівне), Зелене Місто (Львів), Еколтава (Полтава)
Що робити з одягом?
Далі ми заглянули до своїх шаф — там, звісно, знайшлися речі, які носити вже не будемо. Їх можна передати благодійним фондам чи установам, які передають це у дитбудинки та для гуманітарної допомоги.

А ще можна принести речі до благодійного магазину, у Києві це «Ласка». Ідея дуже проста: одні люди приносять речі, інші їх купують. Так можна купити собі, наприклад, класну спортивну зимову куртку за 400 гривень. Зібрані гроші «Ласка» щомісяця передає у дитячі будинки та соціальні центри.
Вже майже рік перед кожним новим сезоном приношу речі до «Ласки». Раніше сортування свого одягу давалося важко, бо часто розуміла, що річ я вже не буду використовувати, але й викидати її шкода. З «Ласкою» стало простіше, я легко позбуваюся непотрібного мені, але, імовірно, потрібного іншим людям.

Індустрія моди — найбільший забруднювач навколишнього середовища. Ми купуємо речі, вони перестають бути трендовими, і ми позбуваємося їх, хоча вони ще придатні до використання. Такі речі йдуть на смітник, щодня накопичуються тоннами. Мене це дуже лякає. Тому віднедавна намагаюся купувати лише потрібні речі, а тому, що стає непотрібним, я намагаюся знаходити нове застосування.


Олена Шершун,
менеджерка із партнерств Pro Bono Club Ukraine
А от Ельвіра віднесла свої речі до «Ласки» вперше.
Нарешті, вирішила відкласти усі свої справи та віднести речі у «Ласку». Тож я зібрала торбу зі своїм непотрібним одягом, а також «потрусила» своїх друзів («хлопці, у кого є непотрібний хороший одяг?»).

Відносити речі у магазини, на кшталт такого,— це подвійна вигода. Ти відчуваєш, що робиш хорошу справу, а також звільняєш полиці і не викидаєш дарма хороші речі. Для екології це економія ресурсів для виробництва нового одягу, reusing. Тож чому б не допомогти природі та водночас собі?
Ельвіра Насібулліна,
менеджерка із роботи з громадськими організаціями в Pro Bono Club Ukraine

За даними «Грінпіс» світове виробництво одягу з 2000 до 2014 року збільшилось удвічі.

Ми стаємо свідками того, як стрімко зростає текстильна промисловість, а проблема переспоживання набуває загрозливих масштабів. Саме тому фокусом діяльності Благодійного проекту «Ласка» стали екологія та усвідомлене споживання.

Благодійний магазин «Ласка» вже 6 років приймає одяг та дає йому друге життя. За цей час наш проект передав близько 350 тонн одягу в благодійні фонди. Це та кількість одягу, яка фактично могла потрапити на звалище, але замість цього стала для когось корисною.

«Ласка» також приймає одяг, який більше не використовується за призначенням, для ресайклінг-проектів — виготовлення килимків та сумок. Ми також регулярно проводимо лекції, дискусії та майстер-класи, які допомагають підвищити усвідомленість людей щодо негативного впливу на довкілля.
Анна Моісеєнко,
менеджерка з комунікацій благодійного магазину «Ласка»
Куди ще можна віднести речі: Благодійна крамниця: Шафа добра (Харків)
До речі, про ресайклінг
Ми пошукали соцпідприємства та компанії, які дають друге життя пластику і роблять з нього класні речі.

Наприклад, Zelenew лабораторія ресайклінгу, яка друкує предмети побуту та дизайн-об'єкти з пластику. У них ми вподобали собі горщики для квітів. Re-beau з пластику створюють біжутерію, і там Надя замовила собі сережки. А ще ми ж готуємо European Pro Bono Summit і наперед думаємо про його екоскладову. Тому вже домовилися з Re:ban, щоб банер із саміту потім перетворився на сумки для партнерів. У організації «Зелений Птах» плануємо замовити стаканчики, які потім можна буде здати їм назад на переробку.
Екотовари у побуті
Частково ми вже використовували екотовари: Саша миє посуд мочалкою з агави (і їй вона подобається більше, ніж з люфи), Надя бере до супермаркету мішечки для фруктів та овочів, які придбала у Bilka, усі користуємося бамбуковими зубними щітками та для покупок носимо з собою хлопкові торбини.

А нещодавно у нашої Саші був День народження, і, серед іншого, ми подарували їй ланчбокс із переробленої соломи пшениці та бамбукове горнятко. Останнє, до речі, ми придбали в Ozero. Це соціальне підприємництво у стилі «нуль відходів», яке не тільки продає екологічно безпечні товари, а ще проводить лекції та майстер-класи щодо екосвідомого способу життя.
До нас приходять абсолютно всі: школярі, сім'ї з маленькими дітками, мами з доньками, старші люди. Айтішники, вегетаріанці та вегани, м'ясоїди, люди, що висаджують дерева та ті, хто тільки дізнався про zero waste.

Найбільший попит мають найбільш зрозумілі товари: торбинки для покупок з органічної бавовни та люфа для посуду, а ще бамбукові горнятка для напоїв з собою. Чому ці товари? Тому що вони замінюють одноразові, часто пластикові, предмети і враз позбавляють вас непотребу та марнування ресурсів — більше не потрібно викидати пластикові пакети, одноразові «бумастикові» стаканчики для кави або поролонові губки для миття посуду.
Анна Понікарчук,
співвласниця магазину Ozero
Якщо задуматися, то в побуті — мільйон одноразових, неекологічних речей. І губка чи екочашка — це далеко не найбільший крок до zero waste способу життя. Тим не менш це мої маленькі крочки, які зовсім не вимагають зусиль.
Саша Чучко,
керівниця Pro Bono Club Ukraine
Де ще можна придбати екотовари: Zero Waste Shop, Zero Waste Store, Zero Waste Lviv, Zozulka, Luffa.Store, Дотик, Delamark Royal Powder, Straw Land.
Користуємося екологічно чистим транспортом
Екосвідомий спосіб життя стосується не тільки елементів побуту, а й того, яким транспортом ми користуємося. Найекологічніші для пересувань у місті велосипед та самокат. У Києві інфраструктура поки що не сприяє вільному пересуванню велосипедом, але, наприклад, U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») лобіюють це питання у міській владі та популяризують ровер-культуру.
Страшенно люблю їздити ровером! Завжди можу передбачити, скільки часу потрібно на дорогу. Особливо це зручно, коли маєш багато справ у різних місцях. У Києві живу на Лівому березі, і перспектива щодня двічі перетинати міст метро відштовхує достатньо, щоб не тримати ровер тут. Але вдома у Львові завжди максимально «відриваюся».

Нещодавно ми познайомилися з командою U-Cycle, які лобіюють розвиток велоінфраструктури в столиці. Дуже підтримую і всіх закликаю допомагати їм репостами, підписами петиції та просто добрим словом :). Вірю, що невдовзі вони зроблять Київ зручним для велосипедистів!
Саша Чучко,
керівниця Pro Bono Club Ukraine
Найбільше в Україні повітря забруднюється від автомобілів та вугільної промисловості. Наприклад, у Києві викиди від транспорту відповідають за 90% забруднення повітря.

У порівнянні різних видів транспорту викиди вуглецевого газу є приблизно такими:

- велосипед, 21 г CO2/пасажир/км

- електровелосипед, 22 г CO2/пасажир/км

- легковий автомобіль, 271 г CO2/пасажир/км

- автобус, 101 CO2/пасажир/км.

Їзда на велосипеді не спричиняє викидів шкідливих речовин у повітря та майже не створює шуму. Це критично важливо для зниження рівня забрудненості повітря та попередження глобального потепління.
Долучаємося до екоініціатив
З побутом і транспортом ми розібралися, а до яких ще ініціатив можна долучитися, щоб допомогти навколишньому середовищу?
«Екодія» об'єднує зусилля експертів та волонтерів у боротьбі за чисте та безпечне довкілля. Організація бере участь у розробці законів та нормативних документів та підтримує громади у боротьбі за екологічні права.

«Екодія» потребує допомоги з поширенням інформації про екологічні проблеми та можливості їх вирішення, можна також долучитись до волонтерської команди або підтримати організацію фінансово – ці кошти підуть на якісні дослідження забрудненості навколишнього середовища, юридичну підтримку, друк матеріалів та залучення підписів петицій.
Екодія
ReThink розвивають екологічні стартапи. Минулої осені вони вперше в Україні проводили Circular Economy Hackathon, після нього шість стартапів отримують від організації експертну підтримку. Цього року в жовтні відбудеться другий, вже більш масштабний, хакатон та Circular Economy Forum.

Також ReThink проводить безкоштовні лекції із іноземними експертами Trash Talks, де обговорюють waste management. Команда вже провела три лекції з експертами з Франції, Польщі та Нiмеччини. Далі плануються Нідерланди, Японію, скандинавські країни.
У організації є проект ReBag, де можна придбати багаторазові мішечки-сіточки для продуктів як альтернативу пластиковим пакетам.
ReThink
МУСІ (Мережа українських сортувальних ініціатив) – платформа комунікації, взаємодопомоги та підтримки українських екологічних громадських організацій та ініціатив, що розвиваються у напрямі переробки твердих побутових відходів. Мережа впроваджує раціональні і безпечні для довкілля та людини практики поводження з відходами.

МУСІ – молоде об'єднання, тому поки що основний напрям діяльності – просвітництво. Команда розказує, пояснює людям, що робити з відходами та як мінімізувати сміття. Вони переконані – цим зможуть підвищити усвідомленість суспільства.

Хоча МУСІ об'єднує саме організації, допомогти може будь-хто. Можна підписатися на сторінку у Facebook та поширювати новини. Щотижня виходить анонс подій від організацій-учасниць мережі, можна відвідувати заходи та долучатися до активностей.

Також платформа потребує допомоги у створенні контенту для МУСІ (роздаткові матеріали, відеоролики, онлайн-уроки тощо), щоб ще більше людей дізналися про правильне сортування відходів та екосвідомий спосіб життя.

#мережуйМУСІ
МУСІ
Добре, коли на шляху до екосвідомого способу життя є такі класні організації-помічники, які і розкажуть, і допоможуть, і нададуть усе необхідне, аби не шкодити природі сміттям. На нашому досвіді можна побачити що зовсім не складно : відмовитися від пакетів у супермаркеті, взяти каву чи чай у своє горнятко, віддати непотрібні речі тим, хто їх потребує.